Оптимізм у всіх вимірах

Психологія

«Люблю весну, та ненавиджу осінь». Чомусь ми стали настільки перебірливими, що вже не помічаємо тієї повсякденної краси, яку дарує природа. Скільки людина втрачає в такому разі? Надзвичайно багато.

Останнім часом мені до вподоби будь-яка пора року, практично і погода також. Взимку я можу вдосталь натішитися м’якою сніговою ковдрою. Навесні усе пробуджується – і скільки радощів приносить те довгоочікуване тепло, коли ти надягаєш легку куртку, а про шапку і мови бути не може! Влітку ми їдемо на море чи озеро, подорожуємо. Найспекотніша пора року має чимало козирів, якими треба користуватися лише сповна. Осінь – хороший час для прогулянки тьмяним містом, адже ж темрява – це також класно. А гарячий чай – наче атрибут цієї прохолодної пори.

Тепер я не чекаю, коли врешті стане тепло або сніжно. Мені завжди приємно і добре. Думаю, це і є оптимізм. Незалежно від того, що робиться за вікном, на душі повсякчас тепло. Так цікавіше.

Тож, не квапте час, зупиніться, загляньте у вічі своїм страхам та розчаруванням. Можливо, це і відкриє їхню істинну привабливість. І чого тоді ще не вистачатиме для повного щастя?

Фото: ua.wallpapers-fenix.eu

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *